Смаль наживається на війні: замість відбудови Гостомеля — схеми під виглядом допомоги армії

Понад половину бюджету на відбудову Гостомеля у 2024 році витратили на суперечливі цілі: громада залишається без базової інфраструктури
Попри серйозні руйнування внаслідок російського вторгнення, значна частина бюджету Гостомеля, виділеного на відновлення у 2024 році, пішла не на першочергові потреби місцевих жителів, а на витрати, доцільність яких викликає численні запитання.
Загальний обсяг відбудовного бюджету селища цього року становив лише 25 мільйонів гривень — сума вкрай недостатня для регіону, де знищено житло, школи, медичні заклади та комунікації. Утім, навіть ці обмежені ресурси використані неефективно: за рішенням селищного голови Сергія Смаля, частину коштів перенаправили на підтримку військових частин, що не мають жодного зв’язку з громадою.
Так, 2 мільйони гривень було передано прикордонній службі, яка не діє на території Гостомеля, а ще 1 мільйон — поліклініці Міністерства оборони, що не обслуговує місцевих мешканців. За свідченнями, саме в цій медичній установі Смаль проходив особисте лікування, включно з протезуванням зубів, скориставшись своїм службовим статусом.
Окремо увагу привертає ситуація з фінансуванням 3-ї штурмової бригади, яка звернулась до голови з проханням надати кошти на дрони. За словами джерел, Смаль погодився, однак за умови, що закупівля відбудеться через визначену компанію, яка, ймовірно, має з ним зв’язок. Це викликає асоціації зі схемами, коли лікар виписує рецепт і направляє пацієнта до «своєї» аптеки. У цьому випадку — мова про бюджет громади, «свою» фірму та ймовірні відкатні механізми.
Таким чином, більше ніж половина усіх коштів, призначених на відновлення селища, пішла не на житло, освіту чи медицину, а на витрати, які не приносять безпосередньої користі мешканцям Гостомеля.
Безумовно, підтримка армії є пріоритетом для всієї країни. Але використання ресурсів постраждалої громади має бути виваженим. Витрачати на оборону 10–15% місцевого бюджету — реалістична межа. Але коли ця частка перевищує 50%, а витрати йдуть через непрозорі канали — мова вже йде не про допомогу, а про можливі зловживання.
Для фінансування потреб армії існують державні програми, столичні резерви, міжнародна підтримка. Натомість бюджет зруйнованої громади має працювати перш за все на відновлення життя для її мешканців.