СОЦІАЛЬНЕ ЗАЛУЧЕННЯ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Соціальне відторгнення протиставляється соціальному залученню, або інклюзії, і є проявом порушення базових прав людини. Воно виникає тоді, коли окремі групи людей позбавлені можливості брати участь у житті суспільства, не мають доступу до освіти, послуг та ресурсів, стикаються з дискримінацією чи перешкодами у середовищі.
Причинами відторгнення можуть бути упереджене ставлення, систематична дискримінація за ознаками статі, віку, інвалідності, сексуальної орієнтації, статусу мігранта тощо. Водночас воно не зводиться лише до людських упереджень. Бар’єри можуть бути закладені в інфраструктурі та організації простору: відсутність пандусів і доступного транспорту, неможливість скористатися цифровими сервісами, нестача якісного інтернет-зв’язку у віддалених громадах.
Безбар’єрність є ключем до подолання соціального відторгнення. Адже коли середовище враховує потреби всіх людей – незалежно від їхніх особливостей чи місця проживання – кожен має рівні можливості для участі у суспільному житті.
Соціальне відторгнення небезпечне не лише для конкретних груп, а й для розвитку всієї країни: без включення та рівних прав для всіх неможливо досягти сталого зростання.
