Вадим Чорний: в Україні війна не зламала систему – система пристосувалася і продовжує нищити державу
Я все частіше чую, що війна нібито зламала стару систему. Це неправда. Війна її не зламала – вона її оголила. Система не зникла, не злякалася і не покаялася. Вона адаптувалася. Вона навчилася жити у війні, заробляти на війні і прикриватися війною. І саме це є однією з найбільших загроз для України.
Сьогодні у нас є фронт, де гинуть найкращі. І є тил, де роками не гине ніхто – лише совість. Судді, прокурори, чиновники, які ще вчора працювали за старими схемами, просто змінили риторику. Ті самі обличчя, ті самі методи, ті самі дзвінки. Лише слово “війна” тепер використовується як універсальний щит від відповідальності.
Судова система не очистилася. Вона замкнулася. Вона стала ще більш закритою і цинічною. Судді чудово розуміють, що зараз суспільство виснажене і зайняте виживанням. Саме тому багато рішень ухвалюються тихо, без резонансу, без пояснень. Правосуддя перетворилося на кулуарну послугу.
Прокуратура остаточно втратила сенс як інститут захисту закону. Вона працює вибірково, жорстко до одних і сліпо до інших. Якщо ти не у системі – тебе зламають процесами. Якщо ти свій – тебе не помітять навіть при очевидних злочинах. Це не боротьба з корупцією. Це боротьба за контроль.
Найгірше, що війна дала ідеальне алібі. Будь-яке питання можна відкласти. Будь-яку вимогу – оголосити недоречною. Будь-яку критику – назвати загрозою єдності. Але держава, яка боїться запитань під час війни, приречена програти після неї.
Я бачу внутрішній стан суспільства. Це не лише героїзм. Це злість, недовіра і глибоке відчуття несправедливості. Люди воюють, донатять, тримають економіку, але бачать, що правила не однакові. І це руйнує мотивацію сильніше за будь-яку пропаганду ворога.
Україна не витримає дві війни одночасно – зовнішню і внутрішню. А внутрішня війна з безкарністю, вибірковим правосуддям і симуляцією реформ триває. І якщо її не зупинити, вона з’їсть державу зсередини, незалежно від результатів на фронті.
Я не вірю у казки про “після перемоги розберемося”. Після перемоги розбиратимуться ті, хто виживе. А якщо система залишиться незмінною, вона просто перепише історію на свою користь і знову уникне відповідальності.
Моя позиція радикальна, але чесна. Під час війни не може бути недоторканних. Ні у судах, ні у прокуратурі, ні у владі. Або ми ламаємо систему зараз, або вона дочекається моменту і зламає Україну.
Це моя особиста думка. І я вважаю, що найбільший злочин сьогодні – не помилятися, а мовчки миритися.
