Бахмут живе в серцях: у Києві відзначили 455-річчя міста
12 вересня 2026 року в Києві відзначили 455-річчя Бахмута – міста, яке сьогодні не може святкувати свій день народження там, де століттями творилася його історія. Проте відстань не здатна стерти пам’ять, а війна – зруйнувати відчуття належності до рідного міста. Бахмут продовжує жити у спогадах, серцях і долях своїх мешканців.
Для бахмутян цей день став не лише святом, а й особливою зустріччю – можливістю знову відчути себе частиною великої міської родини. Повномасштабна війна змусила тисячі людей залишити свої домівки, розвела їх різними містами й країнами, однак не змогла позбавити найважливішого – пам’яті про рідний дім, знайомі вулиці, людей, події та місця, з якими пов’язане ціле життя.
Бахмут став одним із символів незламності України, містом, яке прийняло на себе один із найважчих ударів російської агресії. Сьогодні його образ виходить далеко за межі географічної точки на карті. Для бахмутян це насамперед дім – місце дитинства, родинних історій, дружби, навчання, роботи, радості й особистих спогадів. Саме тому, навіть перебуваючи далеко від рідного міста, вони продовжують відзначати його день народження з вірою у можливість одного дня знову повернутися туди, де залишилася частина їхнього життя.
До учасників заходу звернувся Олексій Рева, який привітав бахмутян зі святом та подякував усім, хто попри складні обставини залишається разом, підтримує земляків і допомагає зберігати спільноту Бахмута.
Під час урочистостей відзначили людей та організації, які допомагають бахмутянам, підтримують їхні ініціативи та сприяють збереженню культурного й суспільного життя громади. Подяки та подарунки отримали представники благодійних організацій, освітніх, мистецьких і спортивних закладів, творчі керівники музичних шкіл, дитячих садків та спортивних центрів Бахмута.
Особливим місцем цьогорічної зустрічі став один з дошкільних закладів, де й відбулося святкування. Під час заходу прозвучала й символічна історія про появу в передмісті Києва вулиці Бахмутської, названої так у 2023 році. Сьогодні такі назви – це вже не просто елемент міського простору. Вони стають знаками пам’яті, присутності й невидимого зв’язку між людьми та містом, яке вони несуть із собою.
Програма свята була насиченою. Для дітей і дорослих організували майстер-класи, інтерактивні ігри та конкурси, учасники яких могли отримати символічні подарунки, пов’язані з рідним містом. Однією з особливих активностей стала можливість створити власну історію з фотографій – маленьку особисту розповідь про Бахмут, складену зі спогадів і дорогих серцю образів.
Святкову атмосферу створювали музичні й творчі колективи з Бахмута. Їхні виступи стали ще одним нагадуванням про те, що культурне життя міста триває навіть тоді, коли саме місто переживає одну з найтрагічніших сторінок своєї історії.
Справжнім подарунком для учасників заходу став виступ Тараса Тополі та музикантів гурту «Антитіла». Особливо символічно цього дня прозвучала пісня «Фортеця Бахмут», яка для багатьох присутніх стала не просто музичною композицією, а емоційним нагадуванням про силу, біль, мужність і незламність міста.
Завершилося святкування концертом, теплими зустрічами та спільними фотографіями біля банерів із зображеннями знайомих бахмутських локацій. Для когось це були лише фотографії, а для бахмутян – можливість бодай на мить подумки повернутися на рідну вулицю, у свій двір, до знайомого будинку чи місця, яке колись було частиною щоденного життя.
455 років Бахмуту – це не лише дата в історії. Це історія людей, які продовжують називати його своїм містом, де б сьогодні не перебували. Бо місто живе не тільки у будівлях і вулицях. Воно живе доти, доки його пам’ятають, люблять і несуть у собі його люди.
І сьогодні Бахмут живе – у пам’яті, у зустрічах, у піснях, у дитячих спогадах, у назвах нових вулиць і в незмінній вірі бахмутян у те, що одного дня вони знову зможуть побачити свою рідну землю.
Автор: Валерія СКРИПНИК, студентка-журналістка, Університет Україна
