Спецперепустки від міськради поки не вирішили проблеми з транспортною логістикою у Дніпрі
У масках, рукавичках та з посвідченням. А тепер ще й зі спеціальним квитком від міської ради. Вже декілька днів у Дніпрі громадський транспорт курсує в режимі спеціальних перевезень. Під час карантину містянам та мешканцям області все складніше діставатися на роботу та назад додому.
Кирило Кучинський працює в службі доставки. Їздить на велосипеді. Каже, це краще, ніж пішки, втім зберігати мобільність стало значно важче.
«З введенням карантину особисто у мене роботи стало плюс-мінус в два рази більше», — зізнається Кирило.
Проте працівників служби доставки, які привозять городянам додому медикаменти, продукти та готову їжу, аби ті зайвий раз не виходили на вулицю, міські чиновники працівниками критичної інфраструктури не вважають. Тому й спецквитки їм не видають.
На відміну від Кирила, медична сестра 1-го пологового будинку Лілія Сушко право на перепустку до транспорту має. Але це не надто полегшало їй діставання з Обухівки до роботи та назад.
«З різних міст повз нас їздили маршрутки. Нам було зручно - махнув і підібрали. Наразі, звичайно, ніхто не підбирає, тому що й маршруток немає, — пояснює Лілія. — Тепер близько п'яти километрів йду пішки, потім стою у черзі, після цього сідаю на маршрутку. Згодом приїжджаю на площу Островського, звідки доїжджаю трамваєм».
У міськраді заявляють, вже видали 70 тисяч спецквитків. За ними, до речі, попри карантинні обмеження, на дотриманні яких так наполягають міські очільники, у неділю вишикувалась довжелезна черга. І наразі дату суворого обмеження перевезень виключно за перепустками знов перенесли.
Тим часом, у визначенні тих, хто належить до працівників критичної інфраструктури, є проблеми, каже Ольга Слабоспицька. Завідувачка лабораторії кормів Навчально-наукового комплексу «Акваріум» ДНУ ім. Гончара опікується живою колекцію. Без неї та інших працівників акваріуму чимала кількість прісноводних риб, черепахи та навіть крокодил просто загинуть.
«Сподіваємося, що клопотання, яке ми надіслали до міської ради, буде розглянуто, а нашому колективу також видадуть ці жовті перепустки. Наразі немає зворотного зв'язку, немає реакції», — каже Ольга.
Працююча пенсіонерка Валентина Вербій вкрай незадоволена своїм нинішнім становищем. Живе жінка на Парусі, а працює на Павлова. Щоб доїхати додому, кожного дня стоїть у черзі не менше двох годин.
«Якщо керівники взялися керувати в цьому місті перевезеннями, може, треба було вивчити цей потік пасажироперевезення, розрахувати, який транспорт потрібно було запустити, який скасувати. Може, маршрутки потрібно було залишити ті ж самі. Чи тролейбусів більше вивести на маршрути, щоб ми не стояли по декілька годин на зупинках та не витрачали час», — зітхає Валентина.
З позицією пасажирів згоден і водій тролейбуса.
«Все через те, що нічого не продумано! Людей ось напружують. Як їм на роботу доїжджати!?», — обурюється водій тролейбуса Сергій Кліманов.
Чоловік пояснює, через дефіцит дозволених місць у салоні та недостатню кількість водіїв і транспорту він постійно змушений конфліктувати з пасажирами.
«Нещодавно пенсіонера виганяли. Люди стояли у черзі, а дідусь зайшов та присів у салоні. Каже, буду сидіти і все тут! Я дзвоню на станцію, питаю, що мені робити. Мені відповідають, що треба викликати поліцію. Пенсіонер все одно залишати тролейбус відмовлявся. Каже, викликайте, я буду сидіти, поки поліція не приїде. Так, я викликав поліцейських, лише після цього пенсіонер залишив тролейбус. Схожі ситуації виникають кожного дня. Я без заспокійливих спати не лягаю», - зізнається Сергій.
Тож замість упорядкування перевезень та зменшення кількості людей на вулицях спецперепустки поки додають додаткового невдоволення та складнощів.
